Ваш малюк познайомиться з власними м'язами обличчя, вивчить свою міміку – це невід'ємна частина тактильного сприйняття себе. Розвине зокрема навички жування.

Дитина навчиться полоскати ротик від пасти або їжі, випльовувати кісточки з фруктів, потроху їсти холодне морозиво або розсмоктувати в роті льодяник.

Чому це важливо? Ці навички малюки опановують природним чином, але останнім часом дедалі більше дітей потребують навчання ним у фахівців. Якщо дитина добре володіє м'язами обличчя, жувальними м'язами та язиком, губами, то й звуки формуються швидше, а за ними слідують і слова.

Звуконаслідування – це розминка мовленнєвого апарату перед повноцінним мовленням. Це так само необхідно, як і повзання перед процесом ходьби.

Насамперед цей курс – корисна інструкція та цікаві ідеї для мам. Тому ми даватимемо фахові відповіді на ваші запитання, наприклад:

- Як навчити малюка пережовувати тверду їжу?
- Як привчити дитину до книг?
- Як стимулювати дитину до мовлення?
- Які є психологічні причини, через які дітки не хочуть починати говорити?

Саме за рахунок розвитку дрібної моторики в корі головного мозку стимулюється активізація мовленнєвої зони.

У цьому блоці ми приділимо увагу масажу пальчиків, творитимемо пальчикові театри, ліпитимемо, малюватимемо фарбами, збиратимемо мозаїку, відпрацьовуватимемо щипковий хват та багато всього цікавого. Дитина може робити вправи на вулиці, у ванній або вдома разом із батьками.

Мозок дитини розвивають рухи. Хороша координація тіла, спритність, маневреність, правильна постава формують мовленнєву діяльність.

У цей блок включені веселі рухливі ігри, які дітки дуже-дуже люблять. Бігалки, стрибалки, лазалки – наша мета зробити тіло маневреним, рухливим, спритним.

Згадайте, як у дитинстві ми вчилися говорити. Коли ми народилися, ми не сказали одразу: «О, мамо, привіт!». День у день ми чули мову наших батьків, слухали мову, яка нас оточує в повсякденному житті, і тільки потім почали звуконаслідувати, повторювати склади, слова за батьками. Лише після накопиченого пасивного словникового запасу дитина ситуативно починає видавати слова в контексті дії.

Уявіть, що дитина чує мовлення, яке її оточує, кількома мовами одночасно. Слухової уваги та пам'яті не вистачає, щоб опанувати розмовне мовлення одразу кількома мовами. Повноцінно ще не сформована зона головного мозку, яка відповідає за аналіз і перемикання між мовами. А ще розвиток слухового сприйняття впливає на складову структуру слова, допомагає дитині запам'ятати й не загубити склади в словах, відрізняти звуки однієї мови від іншої та багато всього корисного, що може стати в пригоді дитині в майбутньому, коли вона вже навчиться казати вам «Мамо, привіт!»

У цьому блоці ми працюватимемо над знайомством із немовленнєвими та мовленнєвими звуками, повторюватимемо їх, чутимемо ритм і пробуватимемо відтворювати.

У цей блок ми додали лексичні теми, які спрямовані на розвиток і збагачення словникового запасу дитини. Уточнимо розуміння нових слів, навчимо застосовувати ці слова в повсякденному мовленні.

Навчимося ставити запитання, відповідати на них, ідентифікувати емоції та потреби, просити та висловлювати їх словами. Словом, навчатимемося комунікації шляхом мовлення на теми «моя сім'я», «пори року», «частини тіла», «частини доби», «тварини».