Згадайте, як у дитинстві ми вчилися говорити. Коли ми народилися, ми не сказали одразу: «О, мамо, привіт!». День у день ми чули мову наших батьків, слухали мову, яка нас оточує в повсякденному житті, і тільки потім почали звуконаслідувати, повторювати склади, слова за батьками. Лише після накопиченого пасивного словникового запасу дитина ситуативно починає видавати слова в контексті дії.
Уявіть, що дитина чує мовлення, яке її оточує, кількома мовами одночасно. Слухової уваги та пам'яті не вистачає, щоб опанувати розмовне мовлення одразу кількома мовами. Повноцінно ще не сформована зона головного мозку, яка відповідає за аналіз і перемикання між мовами. А ще розвиток слухового сприйняття впливає на складову структуру слова, допомагає дитині запам'ятати й не загубити склади в словах, відрізняти звуки однієї мови від іншої та багато всього корисного, що може стати в пригоді дитині в майбутньому, коли вона вже навчиться казати вам «Мамо, привіт!»
У цьому блоці ми працюватимемо над знайомством із немовленнєвими та мовленнєвими звуками, повторюватимемо їх, чутимемо ритм і пробуватимемо відтворювати.